Що таке факторинг і де його місце серед інших методів фінансування інвойсів?

Є різні кредитні рішення — класичні кредити можна умовно поділити на інвестиційні й ліквідні. Кредит на ліквідність (його ще називають кредитом на поповнення оборотного капіталу) є короткостроковим (зазвичай до 1 року) цільовим кредитом для юридичних осіб. Така позика стає додатковим джерелом фінансування виробництва. Є декілька видів кредитів на поповнення оборотного капіталу: кредит оборотного капіталу, овердрафт, брідж-кредит, фінансування інвойсів. У цій статті розповідаємо про фінансування інвойсів.

Фінансування інвойсів стає популярним поміж кредитів на оборотний капітал. Фінансисти зацікавлені у такому виді кредитування, оскільки він дозволяє вдосконалено управляти ризиками, знати, коли й за що буде виплата. Більше того, у більшості випадків інвойс для них є заставою, тому немає потреби у “твердій заставі” (коли закладене майно залишається у володінні заставодавця відповідно до договору про заставу). Інвойси можуть бути профінансовані різними шляхами: факторинг, дисконтування інвойсів, дисконтування дебіторської заборгованості, реверсивний факторинг, фінансування кредиторської заборгованості, механізм динамічної знижки тощо. Для розуміння цих рішень важливо вміти розрізняти їхні головні особливості:

• Хто керує процесом: постачальник чи покупець — хто ініціює продаж, як відбувається обмін даними між покупцями, постачальниками та кредитором;
• Продаж відбувається з регресом на постачальника чи без: у деяких випадках фінансування розповсюджується без регресу на постачальників (дисконтування дебіторської заборгованості), але іноді інвойси є основою позики/кредитним продуктом, а ризик лягає на постачальника;
• Як відбувається оплата за фінансування: у фінансуванні інвойсів плата за послугу зазвичай базується на методі дисконтування. Плата за фінансування віднімається від суми інвойсу відповідно до очікуваного періоду фінансування, а не додається як відсоткова плата до суми позики. Плата за профінансовані інвойси зазвичай розраховується за знижкою на місяць, а не за відсотковими ставками у рік. Зверніть увагу, що необхідно завжди просити у банка розкрити реальну річну процентну ставку за будь-яким кредитом, така ставка має включати всі витрати пов’язані з отриманням кредиту. Позичальник має використовувати інформацію про реальну річну процентну ставку для порівняння вартості кредиту різних фінансових установ.

Коли йдеться про рішення з фінансування, що керуються постачальником, можна виділити три основні методи: факторинг, дисконтування інвойсів та дисконтування дебіторської заборгованості.

При факторингу постачальник продає свої неоплачені інвойси кредитору (факторинговій компанії), який одразу здійснює передплату постачальникові (зазвичай це 80-90% від суми інвойсу), водночас остаточна виплата (10-20% мінус дисконтна плата) здійснюється, коли покупець проводить розрахунок. При цьому, відповідальність за контроль повернення коштів кладеться на кредитора.

Факторинг часто порівнюють з іншим видом кредиту на поповнення оборотного капіталу — овердрафтом. Але, порівняно і з овердрафтом, факторинг дозволяє отримувати гроші без застави. Кошти видаються на той термін та у тих обсягах, які потрібні, не обмежуючись лімітом банку.

У схемі дисконтування дебіторської заборгованості постачальник продає несплачений інвойс кредитору, який виплачує всю суму (мінус плата за дисконт). Відповідальність за контроль повернення коштів на кредиторі. Дисконтування дебіторської заборгованості призначене для постачальників, клієнти яких мають кращий кредитний профіль, ніж вони самі, і готові взяти на себе зобов’язання щодо оплати.

У схемі дисконтування інвойсів постачальник робить запит на передплату за несплачений інвойс. Кредитор робить часткову або повну виплату постачальнику за інвойс, і очікує оплату в узгоджену дату розрахунку. Відповідальність за контроль повернення коштів на постачальникові. Перевага дисконтування інвойсів в тому, що покупець не залучається до процесу.

Наступні рішення з фінансування керуються покупцем: факторинг, ініційованим покупцем, динамічне дисконтування та реверсивний факторинг.

У схемі реверсивного факторингу покупець отримує кредитування від одного або декількох кредиторів. Крім надання даних про кредиторську заборгованість, покупець також бере на себе зобов’язання перед кредитором щодо сплати. Такий вид фінансування здійснюється без регресу на постачальника.

Факторинг, ініційований покупцем — гібридна структура, в якій покупець встановлює кредитні умови з кредитором. Він систематизує обмін даними між своєю бухгалтерською системою та системою кредитора, але не бере на себе безвідкличне платіжне зобов’язання.

При динамічному дисконтуванні покупець пропонує постачальнику оплату наперед в обумовлений термін оплати в обмін на знижку. У даній схемі кредитор не залучається — це означає, що рішення може бути застосовано у разі фінансової надійності покупця, і якщо він готовий робити такі ранні виплати.

Кожен інструмент має свою перевагу. Якщо ініціатива про початок фінансування надходить від постачальника, то для нього оптимальними будуть факторинг та дисконтування дебіторської заборгованості. На відміну від овердрафту, та інших прямих кредитів на оборотний капітал, вони не вимагають додаткових застав. З-поміж видів фінансування, які ініціює покупець, найоптимальнішими для постачальника будуть реверсивний факторинг та факторинг, ініційований покупцем. Оскільки вони здійснюються без регресу на постачальника, а платіжне зобов’язання лягає на покупця.

* Ця стаття створена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій статті думки автора необов’язково збігаються з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.